ШКИТИРЬ, РЯ,

Шкитирь, ря, м. Большой кусокъ. Ото одбатував шкитирь. Полт. у. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 500.

Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»

ШКЛИТИ, ЛЮ, ЛИШ, →← ШКИТИЛЬГАТИ, ГА́Ю, ЄШ,

T: 246